Оскарження заповіту.
Оскарження заповіту, зазвичай, здійснюється за формальними підставами, і перед тим, як приступити безпосередньо до оскарження, потрібно визначити саму процедуру оформлення заповіту і з'ясувати, які процедурні нюанси були порушені.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на складання заповіту має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, право на заповіт здійснюється особисто, складання заповіту через представника не допускається.
У заповіті необхідно вказати:
1. Час і місце складання заповіту;
2. Дату і місце народження заповідача; Заповіт підписується заповідачем особисто. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або із застосуванням загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У такому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
За бажанням заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту відбувається не менше ніж при двох свідках. Якщо заповідач, внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він підписується іншою фізичною особою. Фізична особа, на користь якої заповідається майно, не вправі підписувати заповіт за заповідача.
Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю.
Свідками не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Текст заповіту обов'язково повинен містити певні відомості про свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
Вимоги до змісту заповіту
1. Заповіт повинен бути укладений так, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.
2. Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.
3. За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність.
Для визнання заповіту недійсним можуть бути наступні підстави:
1) волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі;
2) заповіт складено особою, яка не мала на це права (відсутність у особи необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);
3) заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, що не прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність в тексті необхідних реквізитів: дати, місця його складання і т.д.).
Заповіт може бути визнано недійсним як повністю, так і частково. При цьому недійсність окремих частин заповіту не тягне недійсності його в цілому.
Адвокат по спадкових справах надасть вам кваліфіковану допомогу і представить ваші інтереси на будь-якому етапі спадкування.